Характеристика Рахметова з роману “Що робити”

Роман “Що робити” є одним із найвідоміших творів радянської літератури. Автором цього твору є Микола Рахметов, який зумів створити яскравий образ героя, що запам’ятовується, який став символом свого часу.

Головний герой роману – Ілля Ілліч Коломійцев. Він молода, ідеалістична людина, яка прагне подолати соціальні перепони і зробити світ кращим. Коломійцев втілює в собі ідеали радянської епохи – прагнення до справедливості, рівності, колективізму.

У процесі читання роману ми стежимо за життям головного героя, його боротьбою зі своїми внутрішніми демонами та перепонами, які ставить перед ним суспільство. Рахметов з легкістю передає нам емоції та переживання Коломійцева, даючи змогу нам зануритися в його світ і співпереживати йому.

Роман “Що робити” Рахметова є актуальним і досі викликає інтерес у читачів. Він дає змогу замислитися про вічні цінності та ідеали, а також про те, як можна змінити світ на краще. Цей твір не лише описує життя одного героя, а й є віддзеркаленням суспільної ситуації та протиріч свого часу.

Роман “Що робити?” Рахметов – характеристика
ХарактеристикаОпис
Назва“Що робити?”
АвторРахметов
Жанрроман
Рік випуску1863
Моваросійська
Видавництвоне вказано
Сторінокне вказано

Про що роман Що робити?

– роман російського філософа, журналіста і літературного критика Миколи Чернишевського, написаний 1863 року у відповідь на роман Івана Тургенєва “Отцы и дети” (1862). Головна героїня – Віра Павлівна, жінка, яка уникає контролю своєї сім’ї та шлюбу за розрахунком у пошуках економічної незалежності.

Коли був написаний роман Що робити?

“Що робити? (З оповідань про нових людей)” – роман російського філософа, журналіста і літературного критика Миколи Чернишевського, написаний у грудні 1862 – квітні 1863 року, під час ув’язнення в Петропавлівській фортеці Санкт-Петербурга. Був написаний частково у відповідь на твір Івана Тургенєва “Отцы и дети”.

Що робити, цитує Чернишевського?

Що треба зробити? Але чи справді допомагає, якщо людина не усвідомлює, чого їй бракує, а якщо й усвідомлює, то наполягає на тому, що їй це взагалі не потрібно? Це ілюзія, фантазія. Людську природу душать розум, обставини і гординя.